День з життя твоїх джинсів у стилі «швидка мода»
8:00 ранку, четвер, грудень – Індія – початок виробництва джинсів
Трохи втомлений після неспокійної ночі, клубочок бавовни прокидається, щоб розпочати свій день. Щоб виростити один кілограм корисного волокна, знадобилося майже 20000 літрів води1 (стільки води знадобиться для прання джинсів 400 разів), багато пестицидів та шість-вісім місяців. Однак бавовна ще пройде досить довгий шлях виробництва джинсів, перш ніж вона перетвориться на стильну пару джинсів швидкої моди. «Потрібно щось зробити з волоссям», – думає бавовна, намагаючись прибрати деякі пасма, що псують весь стиль.
9:00 ранку, вівторок, грудень – Пакистан – від бавовни до пряжі
Милуючись величезними просторами землі, яку вона колись називала домом, – невелика частина з тих 35 мільйонів гектарів, що відведені для вирощування бавовни в усьому світі, – бавовна перетинає кордон. Тут поєднання великих механізмів, праці низькооплачуваних робочих фабрики та сумнівних хімікатів2 допомагають їй досягти нового рівня чистоти та перетворитися на пряжу. «Я стала стрункішою», – посміхається бавовняна пряжа, милуючись своєю новою закрученою фактурою.
10:00 ранку, п'ятниця, січень – Пакистан – від пряжі до тканини
Купання у токсичній ванні – не зовсім те, про що бавовняна пряжа мріяла вранці. «Ці новітні методи детоксикації не такі вже й приємні, як здавалося» – думає бавовна, злегка роздратована. Проте вже за мить вона визнає, що її новий відтінок індиго цілком привабливий. Звісно, хімічний реагент, необхідний для зв'язування барвника індиго з її волокнами, буде злитий у водойму2, але ж за красу завжди потрібно доплачувати, чи не так? Не довго роздумуючи про альтернативи повільної моди, її переплітають в тканину, пересаджують у вантажівку та відправляють до Сінтана – китайського міста, відомого як «столиця джинсів».
12:00 вечора, понеділок, січень – Китай – як виготовляються джинси
«Я приїхала!», вигукує бавовняна тканина, потім закашлюється. Їй чомусь здавалося, що запах успіху буде не таким терпким. «Добре, що у мене немає легенів», – думає вона, готова до перетворення на останню популярну модель швидкої моди. Робітники, які втілюють її мрії, здаються не так вже й раді тим незліченним годинам, що знадобляться на це. Однак, вони працюють старанно, і незабаром бавовняна тканина перетворюється на стильну пару джинсів швидкої моди.
13:00, п'ятниця, січень – Німеччина
Джинси завантажуються у дві вантажівки, корабель та літак для останньої подорожі. Після 14000 кілометрів3 – середня відстань перевезення пари модних джинсів – нарешті вони опиняються в європейському магазині. Щороку у всьому світі продається вражаюча кількість – 1,25 мільярда джинсів4, і вони раді бути частиною модної тусовки. «Мама буде пишатися», – радіють вони, коли їх обирає шикарна дівчина зі шлейфом цитрусових парфумів.
Епілог
Життя після покупки – це чудово, але джинсам сегменту «швидка мода» постійно доводиться перевіряти шви. Вони знають, що середній предмет одягу живе лише 3,3 роки, перш ніж його винесуть у смітник5. Відчайдушно вони починають гуглити: «Як залишатися молодими» та «5 способів зацікавити свою дівчину». Вони дізнаються про вплив швидкої моди, і їм становиться трохи соромно, доки вони не знаходять інформацію про повільну моду і не розуміють, що ніколи не пізно змінитися. Вони дізнаються, що прання джинсів правильним засобом, а також виправлення недоліків є не тільки чудовими способами продовжити їхнє життя, але й значно кращим для навколишнього середовища, ніж купівля нової пари. «Ти чула про Кінцуґі?,», – запитують вони свою стильну власницю, будучи впевненими, що ще не пізно #ПереосмислитиМоду.
Image credits:
Header image: Getty Images
Image of cotton field: Shutterstock
Image of inside the factory: Getty Images
Image of cotton yarn spinner: Shutterstock
Image of factory workers making denim: Getty Images
Image of retail shop: Stocksy
Джерела:
1 Всесвітній день води: ціна бавовни в Індії, де існують проблем з водою
2 Вартість екологічних і людських ресурсів для виготовлення пари джинсів
Логічний індієць
3 Цифри отримані із кількох джерел, включаючи:
Ланцюг постачання джинсів: оцінка транспортних витрат і споживання енергії
(Майкл Брауні (Michael Browne), Джуліан Аллен (Julian Allen), група з вивчення транспортних перевезень, Вестмінстерський університет, Лондон, Сполучене Королівство)
Споживання енергії у британському ланцюгу постачання джинсів (група з вивчення транспортних перевезень, Вестмінстерський університет)
4 Аналіз джинсового ринку
5 Оцінювання нашого одягу: вартість британської моди
Цікаво, як саме Perwoll підтримує соціальну та екологічну відповідальність? Більше інформації.